| |
| |
ЗАКАРПАТСЬКА
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА
ПАЛАТА
Ваш УСПІХ - наш УСПІХ! |
|
|
|
|
|
|
|
|
17 ЛЮТОГО 2011
Сьогодні сформувалася концепція багатофункціональності сільського господарства, суть якої полягає в тому, що сільське виробництво – це не просто виробництво сільгосппродукції, а поєднання трьох ключових суспільних сфер: економіки, соціальної сфери й екології. В економічній площині сільське господарство формує доходи для значної частини населення, що проживає у селах, забезпечує місцеву торгівлю і розвиток місцевих ринків. У соціальній сфері створює здорові продукти харчування, забезпечуючи здоров’я нації, соціальний розвиток сільських територій. В екологічній – сприяє збереженню грунтів, водних ресурсів, біорізноманіття і клімату.
В Україні аграрний сектор вважається однією з провідних галузей економіки й одним із найбільш перспективних напрямів розвитку держави. Земельний фонд країни становить 5,7% території Європи. У складі земель майже 71% (42,8 млн. га) – сільськогосподарські, 17,6% (10,6 млн. га) – лісові угіддя. Наразі 50,8% знаходяться у приватній власності, 49% – у державній і лише 0,2% – у колективній. Розораність земель у нас – найвища в світі. При тім, що площа ріллі в світі на душу населення скоротилася з 0,38 га у 1970 році до 0,23 га у 2000-му і має зменшитися до 0,15 га упродовж кількох десятиліть. Україна за кількістю ріллі на душу населення (близько 1 га) – одна з найкраще забезпечених країн світу. З 1992 року подолано монополію держави на земельну власність, власники земельних паїв отримали 6,5 млн. державних актів на право власності на землю загальною площею майже 28 млн. га, понад 7 млн. громадян – земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а це ще 2,6 млн. га. Створено майже 42 тисячі фермерських господарств, яким передано 4,3 млн. га земель.
Лише три країни в світі мають потужний потенціал щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і Україна належить до їх числа. Нині вона забезпечує 62% світового експорту соняшникової олії, за експортом ячменю ми займаємо першу, а за експортом кукурудзи – третю позицію у світі. Наша держава входить до сімки найпотужніших світових експортерів пшениці. Разом із тим Україна виробляє вдвічі більше сільськогосподарської продукції, ніж споживає.
На думку експертів, наш агропромисловий комплекс має величезну стратегічну перспективу, особливо з огляду на стійку тенденцію до зростання попиту на продовольство на світовому ринку. Але досягти її можна лише за серйозної модернізації виробництва, підвищення конкурентоздатності АПК і розбудови інфраструктури для реалізації продукції.
Родючі грунти, сприятливий клімат, вигідне географічне розташування, наявність трудових ресурсів мали б приваблювати інвесторів. Однак минулорічні природні аномалії перетворили інвестування у зернові на доволі ризикований крок. Навчені досвідом пожеж та паводків, інвестори не поспішають довірятися долі і сподіватися на гарну погоду чи відсутність природних катаклізмів. А в Україні ситуація поглиблюється ще й тим, що платити "наперед" тут в принципі не звикли. Тим же інвесторам чи трейдерам куди спокійніше стояти з мішком біля комбайну – коли зерно вже вирощене й зібране.
Очевидно, особливих перспектив агропромисловому сектору цього року чекати не варто. Уряд знову продовжив квоти на експорт зернових до 1 липня. Разом з тим, за підсумками Інституту аграрної економіки, лише через нововведення Податкового кодексу фермери не дорахують 14 млрд. грн. Втрати від квотування складуть ще 17–20 млрд. грн. Якщо в попередні три роки агропромисловий комплекс був донором суспільства в середньому на 25 млрд. грн., то в цьому сезоні, допускають експерти, сільське господарство може втратити понад 30 млрд. грн.
Прогнози Мінагропродполітики обнадійливіші. Зокрема, за її даними у 2011–2012 рр. в Україні очікується виробництво зернових і зернобобових культур на рівні 42,9 млн. тонн. Експорт може скласти 17,2 млн. тонн. Оптимістичні прогнози у департаменту і щодо цукру. Зокрема, підраховано, що нинішнього року його буде вироблено на рівні 2,25 млн. тонн, що на 375 тис. тонн більше за минулорічний показник. Виробництво соняшникової олії і надалі зростатиме: цьогоріч воно становитиме 3,1 млн. тонн проти 3 млн. тонн торік.
Знову зросте, після падіння до 18 млн. тонн, і виробництво картоплі – до 19,1 млн. тонн. Виробництво овочів збільшиться майже на 400 тис. тонн і становитиме 8,4 млн. тонн. Що стосується переробки м’яса, то фахівці департаменту очікують на приріст у цьому році по м’ясу птиці і свинині й падіння – по телятині та яловичині: 1,07 млн. тонн, 76 тис. тонн і 300 тис. тонн відповідно. Урядовці прогнозують також збільшення виробництва молока на майже 50 тис. тонн – до 11,3 млн. тонн.
Як би там не було, а вітчизняним господарникам ніколи гаяти час: підганяють весняно-польові роботи. Відтак агробізнес завжди був справою ризикованою, бо крім працелюбності і таланту вимагав від виробника враховувати ще й непередбачуваність природи. Про інші ризики, пов’язані з мінливою соціально-економічною ситуацією, годі й говорити.
Ризиків уникнути не завжди вдається, а от попередити їх, дізнатися якомога більше не тільки про вітчизняний, а й зарубіжні сільськогосподарські ринки, навчитися орієнтуватися в складних умовах конкуренції та, окрім того, скористатися нагодою зміцнити ділові зв’язки і встановити нові контакти – цілком реально. Джерелом різнобічної та об’єктивної інформації про товари, ринки, конкуренцію, а також посередником у налагодженні партнерства слугують "Міжнародні контактні дні", які вже п’ятнадцять літ поспіль проводить Закарпатська торгово-промислова палата.
Наразі міжнародна зустріч, яка відбулася 17 лютого в Ужгороді, зібрала чимало українських і зарубіжних учасників – представників аграрного сектору. Як і в попередні роки, її формат був традиційно орієнтований на потреби аграріїв, хоча тематичне спрямування давно вийшло за чисто аграрні рамки. Поспілкуватися із сільськогосподарниками прийшли представники переробної, харчової, машинобудівної, хімічної, будівельної, туристичної та деяких інших споріднених галузей, без яких функціонування агропрому важко уявити.
Зарубіжні учасники з Австрії, Польщі, Словаччини, Угорщини, а також вітчизняні із Закарпаття, Луганщини, Львівщини, Херсонщини, Рівненської та Київської областей представляли малі й середні фермерські господарства, підприємства, що виробляють і реалізують сільгосптехніку й обладнання, машини і технології для харчування, упаковку та пакувальну техніку, вирощують посівні матеріали, виготовляють добрива, удосконалюють засоби захисту рослин, здійснюють ветеринарний нагляд. Окремої увагу заслуговувала присутність на зустрічі закарпатських аграріїв, що займаються веденням сільського господарства без використання будь-яких видів хімічних препаратів. Як відомо, "хімія" накопичується не лише у виробленій продукції (рослинах, плодах, м’ясі тварин і птиці), а також в грунті, що завдає непоправної шкоди навколишньому середовищу. При веденні екологічного сільського господарства хімічні засоби підвищення врожайності і продуктивності повністю заміняються натуральними, в першу чергу – біопрепаратами. В результаті – аграрії виробляють екологічно чисту і безпечну продукцію для споживача. Сучасні біопрепарати є не лише цілковито натуральними й екологічно безпечними засобами – їх ефективність на рівні з ефективністю агрохімікатів, а в деяких випадках і перевищує її.
Переговори проходили відповідно до визначеного сторонами профілю діяльності й комерційних інтересів. За попередніми заявками організатори підібрали і потенційних партнерів. Ілюстративним фоном бізнес-діалогу слугували виставкові експозиційні стенди учасників.
У роботі бізнес-форуму брали участь Генконсул України в м. Пряшеві (СР) Ольга Бенч та Генконсул України в м. Ніредьгазі (УР) Сергій Бородінков, Генконсул Республіки Польща в м. Львові Гжегож Опалінський, радник Надзвичайного і Повноважного посла Словацької Республіки в Україні Йозеф Калман, секретар Генконсульства Словаччини в м. Ужгороді Ігор Прибула, перший заступник начальника Управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації Степан Нодь, начальник Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Закарпатської ОДА Михайло Дзямко, голова незалежної профспілки фермерів та приватних землевласників Закарпаття Мирон Гирявець.
31 БЕРЕЗНЯ 2011
Ліси – одне з найбільших багатств України, яке, на відміну від інших природних скарбів, здатне самовідновлюватися. Разом з тим це запорука екологічної безпеки, пріоритетна складова народногосподарського комплексу і основа економічної стабільності країни. За площею лісів держава посідає восьме місце в Європі. Нині в нас нараховується 230 лісових господарств, 50 лісомисливських, 14 мисливських, 16 лісопромислових та інших підприємств. У лісовому фонді країни знаходиться 7 природних заповідників та 4 національні парки.
В Україні щорічний обсяг заготівлі ліквідної деревини від усіх видів рубок експерти оцінюють близько в 15 млн. куб. м (за даними Державного агентства лісових ресурсів – 12,5 млн. куб. м), зокрема від рубок головного користування – 6,4 млн. куб. м (за даними Держагентства лісресурсів – 5,6 млн. куб. м). У структурі заготовленої ліквідної деревини більше половини становлять лісоматеріали круглі, 35% – дров’яна деревина для технологічних потреб, 10% – дрова для опалення.
Основним споживачем української деревини є внутрішній ринок, який складається переважно з підприємств переробної промисловості, будівельного, агропромислового й вуглевидобувного комплексу. Крім того, в сільській місцевості, у державних лісогосподарських підприємствах діють невеликі переробні виробництва, що займаються виготовленням з деревини різноманітних товарів господарського вжитку, сувенірної продукції, столярних виробів для забудовників тощо. На їх долю припадає близько 1,7 млн. куб. м низькоякісної деревини та відходів, які переробляються у вищевказану продукцію.
Сьогодні деревообробна галузь, як і інші, намагається оговтатися від кризи. І одна з гострих проблем, попри загальне зростання показників продукції та послуг лісового господарства, – це нестача стратегічної сировини, до якої відносять деревину цінних твердолистяних порід, таких, як дуб, бук та ясень. Обсяг оброблення деревини, а також виробництва з неї (без урахування меблів) в Україні зменшився більше, ніж на 50%. У загальному обсязі в частці промисловості цей показник знизився до 0,7% – фахівці називають це найнижчим показником, який був у галузі, починаючи з 2003 року. Відповідно сотні деревообробних підприємств доведені до банкрутства, втрачено кваліфіковані кадри, які змушені були виїхати за кордон. Незважаючи на те, що в Україні використовується абсолютно весь природний річний приріст деревини, вітчизняним деревообробникам щорічно не вистачає близько 200–300 тис. кубометрів лісу.
Деревина ще й ласий шматок для зловживання, про що свідчить традиційна практика нелегальної вирубки лісів, зростання обсягів контрабанди деревини за кордон – держава надто слабо контролює "чорний ринок". Та й відсутність чіткої національної програми розвитку деревообробної промисловості дається взнаки, що й обумовлює 0,8%, які становить частка галузі у структурі ВВП держави. В той час, як у сусідній Польщі (її лісове господарство майже таке, як і в Україні) цей показник на рівні 8%, а деревообробна промисловість вдесятеро потужніша за нашу.
Значна частина української деревини потрапляє на експорт. Однак, ставити основний наголос на експорт не варто, переконані експерти: переробка деревини всередині країни могла б залучити додаткові інвестиції. За їхніми підрахунками, 1 євро, вкладений у переробку, дає в 2–3 рази більший дохід, ніж експорт необробленої деревини.
Однією з актуальних проблем лісового господарства залишається сертифікація. Це питання виникло ще 2004 року, після того, як наші основні імпортери (Польща, Словаччина, Угорщина) вступили до Європейського Союзу. Відтак в цих країнах значно зріс попит на сертифіковану лісопродукцію. Сьогодні загальний обсяг сертифікованих лісів в Україні нараховує понад 1,9 млн. га. Очікується, що найближчим часом їх площа зросте до 2,5 млн. га лісу. Такі сертифікати (їх наразі вже мають кілька деревообробних підприємств із Закарпаття та Рівненської області) слугують підтвердженням ланцюга походження лісопродукції, вказуючи, що рівень ведення вітчизняного лісового господарства може відповідати сучасним міжнародним вимогам. Серед вимог для сертифікації важливу роль у світі приділяють господарюванню на засадах сталого розвитку, з урахуванням екологічного балансу, економічних та соціальних складових. Потрібно відзначити, що в Україні ще з 2004 року запроваджено розробку та польове тестування українських національних стандартів добровільної лісової сертифікації – проект, який узгоджено з принципами та критеріями, що висуває FSC (Лісова опікунська рада), та розпочато польове тестування цих стандартів.
Наразі на шляху до розбудови галузі, і тим більше виходу на світові ринки, перед вітчизняними лісівниками та деревообробниками стоять над¬звичайно відповідальні завдання, що потребують ощадливого використання і разом з тим не лише збереження, а й примноження лісових багатств.
Сучасні вимоги українського лісопромислового ринку, що почав проявляти перші ознаки одужання, стимулюють його учасників до модернізації і впровадження ефективних технологій, сучасного обладнання та матеріалів, аби забезпечити випуск конкурентоспроможної продукції. Водночас значний потенціал вітчизняного лісопромислового комплексу не перестає приваблювати зарубіжних господарників. Частина з них прагне розширити свою присутність на українському ринку, для інших наш ринок відкривається вперше й вони зацікавлені його якнайшвидше освоїти, дехто з іноземців пропонує українським виробникам свої можливості й платформу для просування на Захід. Можливо, все відбувається не так жваво, як ще кілька років тому, однак процес уже відновлюється.
За таких обставин орієнтуватися в умовах конкуренції, неоднорідності пропозицій, серйозності намірів суб’єктів господарювання було б набагато складніше без підтримки Закарпатської торгово-промислової палати, яка, враховуючи особливості лісової і деревообробної промисловості та тенденції її розвитку, володіючи інформацією про вітчизняний і зарубіжні галузеві ринки, успішно задіює важливі механізми сприяння виходу компаній на відповідний ринок та налагодження взаємовигідних зв’язків між учасниками зовнішньоекономічних відносин. Особливо актуальним визнано проведення палатою тематичних зустрічей ділових людей – "Міжнародних контактних днів" з різної тематики, чергова з яких проходила 31 березня і була присвячена саме питанням лісової та деревообробної промисловості.
Традиційно тематичний діапазон заходу охоплював лісозаготівлю, деревообробку, деревообробне обладнання і техніку, виготовлення меблів та інших виробів із деревини.
Ужгородський бізнес-форум обрали місцем зустрічі з потенційними партнерами підприємці з Австрії, Естонії, Румунії, Словаччини, Угорщини, представники Торговельної корпорації Чехії в Україні. Вітчизняні господарники приїхали з Івано-Франківської, Київської, Львівської, Хмельницької областей. На зустрічі широко були представлені закарпатські підприємці, чия діяльність базується на використанні відновлювального природного ресурсу – лісу.
Варто нагадати, що за площею лісового фонду наш край входить до першої п’ятірки серед областей України, а за запасами деревини і за лісистістю посідає перше місце. На душу населення у нас припадає 0,55 га лісів і 165 куб. м деревини. Для України в цілому ці показники становлять, відповідно, 0,17 га та 16,4 куб. м.
Ключовою частиною в програмі заходу були індивідуальні переговори: учасники мали нагоду спілкуватися з потенційними партнерами, ознайомитися з технічними й технологічними новинками, зорієнтуватися в пропозиціях щодо співпраці, узгодити взаємовигідні умови, запропонувати свою продукцію та послуги.
З боку зарубіжних підприємців звучали пропозиції стосовно реалізації деревообробного обладнання, техніки для лісозаготівельних робіт і переробки відходів деревини, допоміжних матеріалів для меблевого виробництва. Як і раніше, в Україні їх цікавили лісоматеріали та напівфабрикати з деревини.
Вітчизняні учасники проявляли інтерес до сучасного деревообробного обладнання, впровадження новітніх технологій, налагодження довготривалої кооперації у формі завершеного виробничого циклу, залучення інвестицій у реструктуризацію виробництва. Водночас українські виробники машин та обладнання для лісового господарства, меблевої промисловості, первинної і вторинної обробки деревини, дереворізального інструменту, а також унікальних дерев’яних меблів шукали вихід на зарубіжний ринок.
19 ТРАВНЯ 2011
Машинобудування і металообробка – надзвичайно складна комплексна галузь промисловості. Численні підгалузі і виробництва певною мірою об’єднує спільність сировини, технологій, що застосовуються, призначення кінцевої продукції. Залежно від призначення продукції, яку випускає машинобудування, його поділяють на важке, транспортне, сільськогосподарське, виробництво устаткування для легкої і харчової промисловості тощо. Транспортне машинобудування у свою чергу можна поділити на суднобудування, літакобудування та ін.
Рівень розвитку машинобудівного комплексу значною мірою визначає економічний розвиток країни в цілому. Наявні проблеми й перспективи розвитку галузі безпосередньо пов’язані зі стратегією економічного розвитку всієї країни. Перш за все, це підвищення ефективності самого машинобудування шляхом структурної перебудови галузі зі збільшенням наукоємних виробництв; створення сучасного технологічного оснащення для всіх підгалузей з метою зниження енерго-, ресурсо- та працеємності виробництва і підвищення конкурентоспроможності продукції; орієнтації продукції на потреби внутрішнього ринку та можливості входження в світовий ринок; екологізації виробництва, що передбачає випуск ресурсозберігаючих та природоохоронних видів техніки.
На жаль, українське машинобудування за динамікою розвитку значно відстає від cпоріднених галузей більшості країн. Особливо яскраво ці тенденції проявилися в умовах глобальної економічної кризи, недоступності кредитних коштів, різкого звуження споживчого попиту. Наразі галузь характеризується й низькою інноваційною активністю, основною причиною чого експерти вважають незначні обсяги фінансування та інвестицій.
Зорієнтована на пошук потенційних партнерів та інвесторів для вітчизняних машинобудівних та металообробних підприємств, Закарпатська торгово-промислова палата вже третій рік проводить "Міжнародні контактні дні" за тематикою "Машинобудування й металообробка", разом з тим маючи на меті сприяти розвитку науково-промислового потенціалу машинобудування та модернізації основних виробничих галузей нашої країни, впровадженню енерго- і ресурсозберігаючих технологій та обладнання.
Основні розділи цьогорічного міжнародного заходу, що відбувся 19 травня в Ужгороді, включали виготовлення виробів із металу, металоконструкцій, сучасні технології в металообробній галузі, обладнання та інструменти, реалізацію металовиробів і заготівлю металобрухту. "Міжнародні контактні дні" об’єднали представників підприємств-виробників, торгових і посередницьких організацій із Австрії, Словаччини, Чехії, Угорщини та України.
У відкритті ділової зустрічі брали участь Генконсул Словацької Республіки в м. Ужгороді Маріан Сладічек, перший секретар торгово-економічного відділу Посольства Словаччини в м. Києві Петер Шустер, консул Чеської Республіки у Львові Мартіна Павлітова-Мухова. Промовці підкреслили важливе значення ділового заходу та його позитивну роль не лише для розвитку конкретної галузі, а й для промисловості в цілому, оскільки він дає можливість для діалогу та подальшої плідної взаємодії між ключовими професіоналами галузі і ринку – як вітчизняними, так і зарубіжними.
Традиційно організатори заходу за попередніми заявками подбали про підбір потенційних партнерів для переговорів відповідно до визначеного сторонами профілю діяльності та комерційних інтересів.
У ході зустрічі підприємці мали змогу представити свою продукцію чи послуги, обмінятися досвідом, віднайти свого споживача, проаналізувати можливості спільної реалізації бізнес-планів, укласти угоди щодо організації спільного виробництва, експортно-імпортних операцій. |
|
|
|
|
| |
 |
Наша адреса :
88015, м. Ужгород,
вул. Грушевського, 62
тел. (0312) 66-94-50, 66-94-55.
тел./факс (0312) 66-94-60, 66-94-74
E-mail: |
|
 |
|
|
|
|
|
| © ZTTP. All Rights Reserved. Created by: CrafIT.com |
|
|
| Відвідувачів: сьогодні - 900 всього - 421981 |
|
|
